Дев’ятий номер “Колекціону” вийшов з легким “французьким акцентом”. Відомо, що у збройних силах Франції існує давня традиція носіння на- грудних знаків частин та підрозділів. Елегантні та змістовні, такі знаки з часом можуть ще й зазнава- ти змін, вбираючи в себе нові символи, пов’язані з участю частини у черговій воєнній кампанії. Цей досвід є вельми корисним для Українського війська. Тож одну статтю присвячено нагрудним знакам 3-го морського артилерійського полку, другу– північноафриканських частин Французької армії.
Приємно, що наші нові автори дебютують з матеріалами про маловідомі речі. Зокрема, про відзнаку Української служби Батьківщині часів Другої світової війни.
Якщо говорити про сучасну українську військову символіку, то насамперед рекомендуємо статтю про перші нарукавні емблеми частин При- кордонних військ. Автор брав безпосередню участь в їхній розробці, відтак читачі мають нагоду отри- мати інформацію з перших вуст. Заслуговують на увагу також матеріали, присвячені символіці 31-го начального центру в Гайсині та частин зв’язку ВМС.
Фалеристичний літопис АТО продовжує матеріал про нагороди для медиків, які сумлінно й чесно виконують свій обов’язок на сході.
Тема пряжок поясних ременів у нас поки що малодосліджена. Тим більшу цінність становить матеріал, який висвітлює історію солдатської пряж- ки Збройних Сил України.
Зазвичай військовий однострій доповню- ють елементами, що мають викликати почуття гордості за приналежність до тої чи іншої частини. Але буває й так, що форму одягу модифікують з ме- тою покарання. Як саме – дізнаєтеся з відповідної
статті. Рано чи пізно в житті настає пора змін. Це стосується і людей, і журналів. Починаючи з на- ступного номера ми плануємо оновити дизайн та верстку. Сподіваємось, це зробить “Колекціон” ще кращим. Залишайтеся з нами!
Головний редактор, кандидат історичних наук
Микола ЧМИР