Здається, ще вчора ми презентували увазі шановних читачів п’ятий номер, а ось вже чергове ювілейне число. Напевно, лише ті, хто вперше тримає в руках наш журнал, не помітять суттєвих змін у дизайні. Так, відтепер маємо новий логотип,
розроблений Олександром Лєжнєвим. Зміни торкнулися також верстки. Втім, зовнішнє оновлення аж ніяк не вплинуло на вміст – стараємось тримати високу планку в питанні якості матеріалів та їхньої різноплановості.
2018-й рік позначений цілою низкою ювілеїв. Рівно 100 років тому закінчилася Перша світова війна, яка докорінно змінила мапу Європи. Під час цього масштабного воєнного конфлікту з’явилася ве- лика кількість пам’ятних нагород. Розповісти про всі в одному номері нереально, тому публікуємо наразі першу частину відповідної статті.
Не забуваємо ми і про Українську революцію 1917–1920 рр. З особливою гордістю представляємо матеріал про прапори частин Армії УНР, раніше невідомі як широкому загалу, так і дослідникам.
Символіці частин сучасних Збройних Сил України присвяче- но дві статті. Перша розповідає про нарукавні емблеми 36-ї окремої бригади берегової оборони. У свою чергу, друга знайомить з вельми цікавою символікою загону “Дика качка”, військовики якого вписали чимало героїчних рядків до літопису АТО.
Попри всі зусилля фахівців, реформи нагородної системи України досі не відбулося. Тож матеріали фалеристичного блоку не лише констатують проблеми, але й пропонують шляхи вирішення.
Звісно, як і раніше, не замикаємось в національних рамках. Чи всі знають, що основою військової поліції Португалії став елітний полк кінноти, а її символіка зазнала сильного “кавалерійського” впливу? Гадаємо, читачі належно оцінять також статті, присвячені емблемам чеських артилеристів та відзнакам військових звань японського флоту часів Другої світової.
Ось так вже шість років та десять номерів ми вносимо ясність у різнобарвний та багатогранний світ військової символіки. Сподіваємось, що колекціонувати з нами по-справжньому легко.
Головний редактор, кандидат історичних наук
Микола ЧМИР
