резиденти приходять і йдуть, а “Колекціон” продовжує свою місію – розповідати про історію та сучасність військової символіки. Після вимушеної перерви редакція повертається до звичного графіку виходу номерів: один у червні, другий – в грудні. Літо асоціюється з відпочинком, а відпочинок – з морем. Отож,
у“літньому”номері нашого журналу значну увагу приділено військово- морській символіці. Насамперед раді представити матеріал, присвя- чений беретному знаку української морської піхоти. Його офіційна історія була короткою: запроваджений у 1993 р., наступного року скасований. В дійсності ж морпіхи вперто носили знак майже чверть століття. Навіть всесильним Фейсбук-реформаторам не вдалося замінити його принципово новим зразком. Втім, знак все одно зазнав певних змін у зовнішньому вигляді, хоча й зберіг традиційні елементи.
Підводний човен “Запоріжжя” запам’ятався, в основному, до- вготривалим ремонтом. Тим не менш, власну емблему мав. Більше того, коли багатостраждальну субмарину вдалося полагодити, з’явився ще й знак її командира.
Звісно, не забута і символіка сухопутних частин ЗС України. Рекомендуємо докладний матеріал, присвячений нарукавним ем- блемам 38-го армійського корпусу. Друга стаття цієї тематики не така велика за обсягом, але не менш важлива. Адже в ній аналізуються новітні тенденції розробки нарукавних емблем.
З початком АТО на захист України стали її громадяни різних національностей, а також іноземці. Особливий інтерес викликає символіка білорусів у складі збройних сил та добровольчих форму- вань, які часто носили знаки білоруської армії 1992–1995 рр.
Одним з факторів, завдяки яким наша держава встояла у 2014 р., був широкий волонтерський рух. У відповідній статті розгля- даються медалі та знаки, засновані для відзначення волонтерів.
І це далеко не все з того, що ми приготували для вас цього разу. Запрошуємо у чергову мандрівку цікавим та барвистим світом військової символіки.
Головний редактор, кандидат історичних наук
Микола ЧМИР
